Прийоми в ландшафтному дизайні: освітлення

Прийоми в ландшафтному дизайні: освітлення

Кожна людина, ще з дитинства, знає про важливу роль світла в житті будь-якого живого організму, у тому числі і в житті рослин. Світло їм необхідний для протікання багатьох життєво-важливих процесів, наприклад таких як, фотосинтез і транспірація. У мистецтві садового дизайну світло є не тільки головним аспектом здорового насадження, а й невід’ємною частиною створення цікавих і зачаровують композицій.

Дуже важливо, при формуванні сприятливого середовища для рослин, враховувати освітленість. Кожна географічна зона має свій унікальний світловий режим, багато в чому визначає ландшафт. Наприклад, світло північної півкулі – розсіяний. Перспективи пейзажів при ньому поглиблюються, квітники виглядають менш яскравими, а контури об’єктів більш розпливчастими. У південній частині планети, сонячне світло надає різкість предметів, роблячи фарби більш насиченими і яскравими. При створенні будь-якої рослинної композиції, необхідно знати про вимогливості рослин до світла. Відповідно до класифікації, всі рослини поділяються на: світлолюбні, тіньовитривалі і тіньолюбні. Виходячи з назв, стає зрозуміло, що світлолюбні рослини необхідно розташовувати на ділянці з хорошою освітленістю, а тіньолюбиві – в тіні. Щоб більш точно визначити затінені і світлі місця саду, можна скласти, так звану, «карту освітленості». Для її створення, необхідно взяти масштабний план, вказати на ньому напрямок північ – південь, і в дні рівнодення, осіннього або весняного, через кожні 2 години відзначати розташування тіні. Ще більш точне визначення освітленості можна дізнатися, відзначаючи розташування тіні і в період літнього та зимового сонцестояння. На отриманому плані ( «карті освітленості») можна побачити розташування затінених і сонячних місць на території саду. Грунтуючись на цьому, набагато легше здійснити посадку рослин там, де вони будуть відчувати себе найбільш комфортно, не забуваючи і про те, що тіньолюбиві рослини краще ростуть на північній стороні, а світлолюбні – на південній.

Важливу роль у створенні композиції грає чергування світла і тіні. Грамотне використання світлотіні дозволить створити акцент на певних ділянках саду, візуально змінити предмет (розмір, колір), або територію (наприклад, збільшити її, або зменшити). Так, наприклад, боковим освітленням можна додати яскравість і рельєфність об’єкту, розсіяним світлом, проникаючим крізь гілки дерев, – театральність, а гра відблисків і тіней тремтячою на вітрі листя, створює обсяг і глибину. При фронтальному освітленні перехід від світла до тіні не має чіткої межі, що робить композицію невиразною. А, контражур з’являється, якщо який-небудь освітлюваний предмет розташований між спостерігачем і джерелом освітлення (сонце підкреслює силует, видно сама фактура предмета). Також, в грі світлотіні враховується ще одна властивість – светлота (близькість будь-якого кольору до білого або чорного кольору). Чорний колір надає яскравість всім іншим квітам, а білий створює ілюзію об’єму. Грамотно застосовуючи светлоту можна створити цікаву, контрастну та динамічну композицію, наприклад, об’єднавши сріблясто-сірі тони з фіолетовими або темно-пурпуровими.

Ландшафтне освітлення

При формуванні квітників, важливо пам’ятати, що не тільки правильне колірне сполучення може створити необхідний зоровий ефект. Вплив освітленості на сприйняття колірного спектра зоровими нервами людини, також грає важливу роль. Так, при яскравому світлі дня розпізнавання «теплих» кольорів (жовтий, оранжевий) притупляється, але вони здаються більш яскравими, ніж «холодні» (синій, фіолетовий). У похмурий день посилюється сприйняття синьо-зелених тонів, а в сутінки рослини набувають виражений яскраво-червоний відтінок. Крім цього, на нинішній момент, в світі існує безліч штучних джерел освітлення, повсюдно застосовуються дизайнерами при формуванні світлотіні. Лампа розжарювання, наприклад, надає чистоту червоному кольору, а помаранчевий стає червоним в її висвітленні. Зеленим – стає блакитний, фіолетовий набуває соковитий пурпурний відтінок. Так само, як і фіолетовий колір, поводиться синій. Люмінесцентна лампа залишає кольору майже такими ж, як при сонячному світлі. Ртутна лампа насичує яскравістю і глибиною кольору синій і зелений, а червоний зовсім перетворюється в чорний. Всі кольори, виключаючи жовтий, набувають сірий колір при використанні натрієвої лампи.

З усього вищесказаного можна сказати, що світло і колір, дуже схожі поняття і невіддільні одна від одної. Освітленість може створити зоровий образ предметів і їх колір, що дуже важливо при проектуванні будь-якої композиції. При грамотному побудові світлотіні і правильному розташуванні рослин по вимогливості до світла, можна створити не тільки здоровий і затишний сад, але й надати йому своєрідну оригінальність і казковість.